Codein Purple Drank OMG зеркало Михайлов где можно купить

Мля, брат, ну я тебе расскажу, как я взял закладки на кодеин и два дня подряд пырялся, а еще успел в доту-два поиграть! Это охуенно, просто наркоша наркотическая, ты чувствуешь, как все вокруг становится таким заебись ярким и прикольным, а ты ловишь дозняк и пыряешься в своем мирке.

Так вот, это было на прошлой неделе. Я, как обычно, сижу ничего не делаю, дальше мой недельный запас номер 1 на исходе. Захотелось чего-то нового, чего-то особенного, и я решил пойти на экстрим и взять закладки на кодеин. Знаешь, это такой специфический опыт, но я уже привык, чувак, ведь в моей жизни наркотическое опьянение – обыденность.

Решил я искать по своим дилерам, ведь перебиваться между этими созданиями, которые тебе продавать могут, – просто наша жестокая реальность. Кстати, тут народ иногда по бонгу курит, но я пока пропускаю эту хуйню, но не исключаю, что через бонг тоже буду пробовать. Ну вот, нашел одного, надежного, дорогого, но зато нормального – назовем его Саша-дилицо. Этот пацан шарит во всех закладках и всегда держит свои дозники под контролем.

Созвонился я с ним, и он мне говорит: "Слушай, брат, кодеин у меня подорожал, но я тебе сделаю хороший бонус. Возьми пачку закладок и я приложу еще граммов пять номера 1, чтобы днишку осветить". Я, конечно, не отказался, ведь такая возможность не каждый день выпадает. Определились с местом встречи и пошел я забирать свои игрушки новые.

Встреча прошла, как обычно, под сигаретой и болтушками. Саша-дилицо уже наинъектировался и выглядел максимально расслабленным. Показал он мне свои новые закладки, и я просто запал, словами не передать! Какой годный шмот! Взял я пачку с парой кубиков, и Саша, как обещал, положил еще граммов пять номер 1 в мою карманную аптеку.

Вернулся я домой, подготовил всю свою кабальную снарягу. Выбрал удобное место, налил себе колу, чтобы пить во время игры, и начал свою одиссею. Пырялся я весь день и весь следующий, просто забывая о реальности. Моя комната превратилась в наркотическую бухту, где тусили веселые герои из Dota 2 и огромные горы закладок на кодеин.

Во время игры я, конечно, забывал о дозе. Иногда приходилось принимать небольшие перерывы, чтобы запихнуть себе еще пару кубиков, но это была мелочь по сравнению с тем, что меня ждало – катка после катки, победа за победой. Но, брат, так продолжалось не долго. Если б не это проклятое наркошное дерьмо, я бы мог спокойно наслаждаться игрой, но моя жажда наркотического опьянения не давала мне покоя.

Определенно, играть в состоянии наркотического опьянения – это нелепо и опасно в том же время. Ты теряешь контроль, все вокруг начинает казаться кривым и заипаным, а ты уже не можешь сосредоточиться на игре. Ладно, брат, я провозглашаю – наркотики и дота – это комбинация номер 1 к хуям. Лучше не допускать такого сочетания в своей жизни, если хочешь сохранить рассудок.

Так что, несмотря на все неудачи и опасности, я все равно не жалею, что провел эти два дня подряд в наркотическом опьянении и заиграл в Доту 2. Ведь это была незабываемая наркоша! Но буду ли я повторять этот эксперимент? ХЗ, брат, поживем-увидим.

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!